Пропонуємо вашій увазі першу частину результатів нашого дослідження з Олегом Хомяком про глибинний народ в Україні, присвячену джерелам інформації, з яких глибинний народ отримує знання про навколишню дійсність.

Пропонуємо вашій увазі першу частину результатів нашого дослідження з Олегом Хомяком про глибинний народ в Україні, присвячену джерелам інформації, з яких глибинний народ отримує знання про навколишню дійсність. Варто вказати, що мова йде про інформацію широкого діапазону (не лише медіа), яка визначає чи утверджує поведінку глибинного народу, впливає на відношення його до державних інституцій, й до того - формує його світогляд.

Нагадаємо, що методологія нашого дослідження складається з двох взаємодоповнюючих систем:

- Кількісного опитування за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology” від Activ Group. Здійснено на замовлення Центру досліджень проблем громадянського суспільства. Кількість респондентів: 2400. Прогнозована теоретична статистична похибка репрезентативності (при довірчій ймовірності 95% і): відсотку відповідей 50% – +/-2,2%; відсотку відповідей в 10% та 90% – +/- 1,4%. Опитування відбувалося в березні 2024 року. Опитування “проявленого” народу.

- Якісного дослідження методом глибинних інтервю. Опитування типових представників глибинного народу. Зазвичай для роботи з “непроявленим” сегментом суспільства ми використовуємо два типи інтерв’ю: формалізоване і неформалізоване. Крім того, нашою унікальністю є те, що деякі інтерв’юери підходять для методу “включеного спостереження“. Йдеться про метод польового соціологічного дослідження “зсередини” соціальної групи.  Для роботи з “глибинними громадянами” ми використовуємо метод “малих фокус-груп” з елементами ділової гри - гібрид фокус-групи та гри/розстановки. На момент публікації матеріалу опитано 285 респондентів (в різних категоріях глибинного народу (докладно в перші частині “ГЛИБИННИЙ НАРОД В УКРАЇНІ. ВСТУП ДО ТЕМИ” тут) (1). 

ВІДМОВА ВІД ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Відмова українців від телебачення як монопольного джерела суспільно-політичної інформації відбувалася протягом останніх 15 років. Це явище - наслідок кризи традиційних медіа та їх контенту. Глибинний народ, особливо глибинні громадяни, почали шукати альтернативу з “нульових” років, переходячи в соціальні мережі та інтернет загалом.

Як засвідчили результати дослідження, проведеного компанією InMind на замовлення USAID-Internews (2),  у 2019 р. 19 % користувачів довіряли загальнонаціональній пресі, 22 % — місцевому радіо та 49 % — загальнонаціональним телеканалам. Водночас на запитання: «Наскільки ви довіряєте новинам у загальнонаціональних інтернет-медіа?», - 51 % респондентів відповіли ствердно.

У період карантинних обмежень до основних факторів формування довіри до медіа додалися подача інформації в режимі реального часу, коментарі фахівців тих чи інших галузей (найчастіше медицини, економіки, політики) (3). Натомість головним результатом стало стрімка втрата телебаченням та традиційними медіа довіри та монополії в інформаційному просторі. На лідерські позиції прийшли соціальні мережі та суб’єктивна журналістика. Це корелюється із передостаннім етапом (4)  кількісного зростання глибинного народу.

 

Щорічне опитування USAID/Internews за 2023 рік показало (5), що більшість дорослих українців (76%) отримують новини із соціальних мереж, а частина людей, які користуються одночасно телебаченням і соціальними мережами для отримання новин, стрімко зменшується – лише 21% у 2023 році.

 

Згідно результатів дослідження мережі ОПОРА (6) здебільшого українці обирають соцмережі через зручність та оперативність: адже у багатьох просто немає часу на те, аби дивитися півгодинні випуски новин чи чекати новинних вставок на радіо. Крім того, соціальні мережі пропонують більш гнучкий доступ до саме тієї інформації, що цікава конкретному користувачу. Також у багатьох населених пунктах України й досі є проблеми зі звʼязком, стабільним сигналом телебачення або радіо та навіть з електрикою. У такому випадку інтернет та соцмережі все ж залишаються більш доступними та швидкими джерелами отримання інформації.

 

Опитування ОПОРИ вказує (7), що від телебачення відмовляються приблизно однаково часто і в містах, і у сільській місцевості, як жінки, так і чоловіки, та практично в усіх куточках України. Однією з відповідей на питання, чому телебачення втрачає лідерські позиції, може бути те, що наразі на українському телебаченні спостерігається певна монополія на поширення  інформації через Єдиний телемарафон. Деяким людям не подобається відсутність вибору, адже вони не можуть обрати інший телеканал з цікавішою для них інформацією. Водночас не варто забувати, що хоча телебачення й втрачає лідерські позиції навіть порівняно з минулим роком, у 2021 році, його як основне джерело новин використовували лише 46% респондентів.

 

На зниження телепереглядів вказували і професійні панельні дослідження телепереглядання (8). В 2014 році було оголошено про суттєве зростання загального рівня телеперегляду (часу, який люди проводять біля телевізора) у порівнянні з 2013 роком (тоді дослідженням займалась компанія GFK Ukraine). Проте, вже в 2015 році говорилося про стрімке падіння телеперегляду особливо для комерційної аудиторії (18 — 54 роки). 24 березня 2022 року Індустріальний телевізійний комітет припинив надавати дані вимірювань телеаудиторії. Причини зрозумілі: рекламний ринок не працює, і ці дані неможливо використовувати для комерційних потреб.

Проте чи справді телебачення знаходиться під загрозою? Експерти з досліджень телепереглядів стверджують (9), що у 2021 році майже 26 млн. українців вмикали і провадили час з телевізором щомісяця. З 2015 року цифра скоротилася на понад 6 млн. Телебачення — джерело, яке в середньому давало до війни глядачам на вибір 68 каналів. І користувач обирав що дивитися саме з такого набору каналів. Дивився він, в середньому, 7 телеканалів. Сумарно інформаційне мовлення складало у 2021 році аж 21%. Інакше кажучи,  кожна п’ята година мовлення українських телеканалів була віддана інформаційно-політичному мовленню. 45,97% - художнім фільмам, 19,86% - розважальним програмам, 7,86% - пізнавальним програмам. Але все це було до повномасштабної війни!

Вже у 2021 році опитування компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп», проведене на базі додатку «Lemur», засвідчило, що основою щоденної авдиторії телеканалів є літні люди та мешканці сільської місцевості. З підвищенням віку респондентів збільшується кількість тих, хто дивиться телеканали щоденно (найбільше таких респондентів у категорії віком 55 років та старше). Також респонденти з сільської місцевості частіше за інших зазначали, що дивляться телеканали щоденно (10).

Власне, наше кількісне опитування (проведене Activ Group у березні 2024 року на замовлення Центру досліджень проблем громадянського суспільства) показало, що 74,7% респондентів з числа “проявленого” народу отримують інформацію переважно з соцмереж та Інтернету. Лише 13,4% вказали телебачення та радіо-фм. як джерело інформації та 3,7% - паперові газети. 54,4% та 48,7% віддають перевагу власному досвіду та особистому спілкуванню. Також лише 17% заявили що час від часу дивляться телепрограми. І 41,6% не дивляться телевізор взагалі; 45,7% не дивляться Національний телемарафон, а постійними глядачами є лише 3,9% і 24,7% час від часу дивляться.

Трохи іншою є картина серед опитаних представників глибинного народу. Це середовище повністю відмовилось від телебачення, бо не вважає його достатнім та достовірним джерелом інформації.

Людей, які б називали телебачення “джерелом інформації” виявлено всього 2 з 285 опитаних респондентів (це 0,7%). Це сільський домогосподар передпенсійного віку та молодий чоловік, який переховується від мобілізації (утриманець) (про типологію глибинного народу див тут) (11). Обидва дивляться всі новинні програми та блоки Національного телемарафону. На другому місці для них йдуть ютюб-канали та телеграм-канали. Проте більше інформації вони отримують саме з телевізора.

Телевізор працює цілий день. Дивлюся усі блоки новин. Потім переказую сусідам. Знаю що відбувається. Бо треба бути в курсі”; “Телевізор простіше і зручніше ніж ці всі телефони чи планшети. Включив і дивишся”; “Я став більше дивитися телевізор після початку війни. Раніше дивився може якогось шустера, а зараз все дивлюсь”. 

Телевізор дає мені 70% інформації про те що відбувається. А розібратися чи уточнити я можу в інтернеті”; “Я зараз багато часу проводжу вдома, тому телевізор просто працює постійно як фон”; “Я раніше не дивися телевізор майже. Лише окремі програми чи футбол. А зараз багато дивлюся”.

Важливо, що обидва опитуваних заявляють, що не довіряють Національному телемарафону і не вірять спікерам, яких транслюють телеканали.

Я не вірю тому що кажуть. Вони всі брешуть. Але дивлюся всіх”; “Я можу назвати кількох розумних людей: Попенко, Жданов, Фесенко”; “Кудись діли Арестовича, я йому не вірив”.   

Телемарафон - це пропаганда. Я дивлюся, бо треба знати чого хоче влада”; “Чому ви дивитеся Телемарафон, якщо не вірите, що там кажуть? Тому що там усе зібрано. Не потрібно шукати. Всі новини разом”.

Ще 4 представники глибинного народу (1,4%) час від часу дивляться телебачення. В основному переглядають новинні блоки та трансляції подій. Водночас політична тематика не є основною в телеперегляданні, бо левова частка припадає на пізнавальний, спортивний чи розважальний контент. 

Я може раз на тиждень той марафон подивлюся. Попаду на новини, то можу трохи подивлюся, що говорять. В основному, у мене телевізор на дитячих програмах, музиці чи шоу якесь. Я про тварин дивлюсь чи про подорожі “Орел і решка”, таке щось”.

Телевізор як музичний центр використовую. Щоб щось фонило, бо ці обстріли мене нервують. Я в сховище не хожу, бо там ТЦКшники чатують. А воно бахає постійно за два квартали прилітає часто, то я включаю телевізор і втикаю”.

Частина опитаних заявили, що не мають телевізора (11,23% респондентів), чи користуються телевізором /плазмою як настінним планшетом для перегляду ютюбу (62,46% респондентів).

Цікаво розподілилися відповіді респондентів щодо часу відмови від телепереглядання та причини, які спонукали їх до цього.

Окремо варто розглянути зміну часу перегляду телеканалів та соцмереж “проявленим” суспільством після 24.02.2024. Ми бачимо, що з початком великої війни значна частина людей, які все ще споживають телевізійний контент, знизила телеперегляди. Якщо раніше класичний “телеман” (3,7%) сидів в телевізорі 5-8 годин, то зараз таких набереться щонайбільше 1,8%. До вторгнення 22,8% нерегулярно переглядали телеконтент, то зараз - 15%.  До того ж не можна сказати, що відбулося суттєве зростання годин перегляду Ютюбу. Пішовши від телевізора, респонденти знаходили свої альтернативи в різних соцмережах, доповнюючи та міксуючи їх.

Оцінка глибинним народом своєї залученості в споживання контенту соцмереж наштовхнулося на те, що частина з респондентів не може виокремити час перегляду стрічок соцмереж, бо постійно взаємодіє з гаджетами.

Варто вказати на певний парадокс, який виявився в процесі дослідження.

По-перше, з початком великої війни різко зросла потреба в новинах. Більшість респондентів (понад 80% опитаних) потребували постійного потоку новин. Контроль за новинами став одним з факторів відчуття безпеки. Респонденти, які раніше свідомо уникали будь-яких новин, почали їх відстежувати. Більшість опитуваних до війни найчастіше дивилися розважальний контент, а контент новин був для них другорядним, але з початком військових дій новинний контент зайняв перше місце. ("Я став постійно дивитися новини", "Тепер розважальні програми не можу дивитися"). Але, як стверджують респонденти, телебачення не забезпечувало достатнього контролю за новинами. Воно не було інтерактивним, оперативним та фільтрувало інформацію (“Не було обєму інформаційного потоку)

По-друге, збільшилося використання різних джерел для споживання новин ("Я почав шукати новини в різних джерелах"). Як зазначалося в дослідженні USAID/Internews за 2022 рік, до великої війни респонденти використовували, як правило, 1-2 джерела новин, але з початком повномасштабних військових дій вони змушені використовувати від 3 до 5 джерел - не тільки для отримання більш повної картини ("контролювати ситуацію"), але й для перевірки новини на дезінформацію ("Я порівнюю новини з різних сайтів на дезінформацію") (12).

Я не слідкував за політикою і не дивився новини. Але на початку війни я дивився все що міг. Телевізор не давав обємного уявлення, що відбувається. Тому досить швидко я від нього відмовився. Навіть розважалку не дивлюся більше.

На початку війни я дивилася телевізор цілими сутками. Але за кілька місяців перейшла в телеграм і в інтернет. Телебачення не задовольняло моїх потреб в глибині інформації. Вони нам брехали.

 

Так. Я дивився телебачення на початку війни. Телевізор в мене не вимикався. Але арестовичі та жданови розповідали нам про тиждень-два і все закінчиться. Тому альтернативу я шукав на ютюбі та в телеграм-каналах, куди й пішов в середині 2022 року остаточно. Десь тоді я взагалі вимкнув опцію телебачення.

Телевізор не давав уявлення про справжню ситуацію на вулиці. Були перебої з сигналом. Ми були в ізоляції. Тому лише телеграм і був джерелом інформації. Коли ситуація стабілізувалася і я повернувся під Київ, то вже телевізор не дивився взагалі.

“Я дивлюсь телевізійний контент на різних платформах - на ютюбі. Але тільки ті, які мені подобаються. Та все більше цікавлюся нетелевізійним контентом”.

“Я перестав дивитися телебачення саме під час ковіду. Цей главврач Ляшко відверто лякав людей. На каналах не було жодного лікаря з іншою позицією. Всіх залякували і примушували вакцинуватися. Єдиною альтернативою був ютюб та соцмережі. Там говорили правду. Після того я до телевізора й не повертався”.

“Остаточно втратив інтерес до телебачення саме під час ковіду. Сиділа вдома і переглядала все підряд. Зрозуміла що телебачення - це суцільна маніпуляція свідомістю людей - зомбоящик”.

“Всі телеканали знаходяться під контролем олігархів. Там не можуть казати правду. Єдиний варіант - це було дивитися різні канали до війни. Подивишся НьюзВан та Прямий, 1+1 та 24 і можна скласти уявлення. А як почався Телемарафон, і почали показувати одного Арестовича і про “кілька тижнів”, то більше дивитися телевізор немає сенсу. Я дивлюся десятки два ютюбканалів і телеграм”.

“В телевізорі немає того контенту який мені цікавий. Там одні й ті ж морди. Ніхто не пустить розумних людей на телевізор. Добре, що є ютюб. Я почав дивитися канали знаючих людей, які відкривають очі на сучасну світову владу”.

“Я раніше дивився, переважно, російське телебачення. В нас воно краще показувало, ніж українське. З війною, від окупації, я переїхав у Вінницю. Не українське, ні російське телебачення я не дивлюся. Мені цікаві Ютюб чи ТікТок, телеграм канали”.

“На телебаченні немає того, що справді цікавить людей. Треба шукати в Інтернеті, на ютюбі. Це стало зрозуміло під час ковіду”.

“Якось одномоментно з початком Телемарафону якість контенту та журналістики суттєво впала на телебаченні. Криза жанру. Там немає нічого цікавого. Крутять старі програми та показують одні й ті ж обличчя”.

“Чи повернуся я після того, як відключать Телемарафон дивитися телеканали? А навіщо? Фільми я тепер дивлюся на платформах, можна обрати субтитри, перемотати, зупинити тощо”

ТЕЛЕМАРАФОН - МОГИЛЬНИК ТЕЛЕВІЗОРА

Медіаексперти вважають, що не останню роль в кризі телебачення відіграв Національний телемарафон. Якщо на початку воєнних дій був “єдиним голосом країни”, то з часом втратив довіру глядачів.

Представники медійного блоку та страткомів органів влади стверджують, що Телемарафон все ще є основним джерелом інформації для українців, навіть якщо люди фізично не дивляться телевізор. За словами директора з ТБ-інвестицій Razom Group Ігоря Полосьмака, тижневе охоплення марафону по всій Україні – близько 10,3 млн глядачів. Жодне інше ЗМІ не може похвалитися таким охопленням. Найбільші сайти ТСН, УНІАН та «Українська правда» мають зіставні цифри, але місячного охоплення (13).

Проте рейтинги довіри та результати опитування вказують, що Телемарафон вже в межі кризи.

В середині 2022 року серед усіх опитаних дивилися телемарафон "Єдині новини" лише 32%. Щодня - менше (22%). Втім, серед глядачів телемарафону вже не всі були задоволені інформацією, яку вони там отримували: не вважають її повною 31%, точною - 30%, достовірною - 26%, оперативною - 24%. А 20% глядачів телемарафону не бачать, щоб там проводився аналіз подій, що відбулися. Підсумковий результат: повністю довіряють телемарафону 28% його глядачів, скоріше довіряють - 56%, скоріше не довіряють - 9%, повністю не довіряють - 3% (14).

Загалом, телеглядачів Телемарафону можна умовно поділити на дві категорії. Ті, хто дивиться телемарафон регулярно (їх стає все менше), і ті, хто ситуативно, швидше, використовуючи його як фон, коли займаються домашніми справами. Телемарафон має свою "ядерну" аудиторію, що становить близько 20% - це ті, хто його дивиться відносно регулярно і йому довіряє. Фактично всі вони належать до “проявленого” народу (пенсіонери, бюджетники тощо).  Більшість телевізійної аудиторії становлять українці віком понад 46 років, тоді як новинні сайти найбільш популярні у тих, кому 35-45 років. У тих, хто дивиться телемарафон регулярно, спостерігається висока задоволеність і довіра до інформації в ньому.

Але ті, хто дивиться його ситуативно, мають критичні зауваження щодо оперативності інформації, повторення однієї й тієї ж новини протягом кількох годин. Оперативність інформації в телемарафоні респондентами, як правило, порівнювалася з Telegram-каналами, де така оперативність значно вища.

А решта українців (їх переважна більшість - 66,7%) взагалі не мають інтересу до телемарафону і не включають його навіть як фон, коли займаються домашніми справами. Загалом, це можна розглядати як оцінку інформаційної політики держави.

В березні 2024 року, як показує наше кількісне дослідження (Active Group та ЦДПГС) лише 3,9% були постійними глядачами Національного телемарафону, а 24,7% інколи переглядали. Тобто, сукупно 28,6% все ще якимось чином споживають контент “Єдиних новин”, але 66,7% поза телемарафоном. Й значною мірою, поза телевізором.

Опитування представників глибинного народу, як було вище сказано, виявило лише 2,1% респонденти, які дивляться новинні блоки телемарафону. При цьому всі вони говорять, що не довіряють контенту.

“Телемарафон став контрольним пострілом в голову телебаченню. Я не уявляю що мають і як будуть транслювати телеканали, щоб я повернувся до телевізора”.

“Телемарафон став голосом влади. Там суцільна брехня і маніпуляції, пропаганда. Аналітика нижче плінтуса”.

“Телемарафон голос людей з грошима, які є основними ухилянтами”

Зникнення з телевізора розважального контенту і поява єдиного Телемарафону, як “єдино правильного” джерела інформації, остаточно «добили» в людях телеглядача і перетворили їх на інтернет-юзерів. Основна мотивація переходу - розмаїття інформації й можливість робити особистий вибір в тому розмаїтті, спираючись на власну інтуїцію та совість. Можна сказати, що в Україні телевізор, як технологія, остаточно програв історичну/еволюційну битву інтернету.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

Згідно дослідження  InMind та USAIDInternews, у 2023 році переважна більшість українців споживала новини із соціальних мереж – 76%. У порівнянні з минулим роком цей показник зріс на 2%. Водночас кожен третій українець використовував виключно соціальні мережі.

Смартфон є основним девайсом, за допомогою якого респонденти отримують новини – 87%. Доля телевізорів та Smart TV – 30%, ноутбуків – 19%, а планшетів – 9%.

Головним джерелом новин є Telegram-канали – 72% (зростання на 12% у порівнянні з часткою у 2022 році). Окрім того, використовуються інші соціальні мережі (Facebook, Instagram, Tik Tok, Twitter), різні джерела в YouTube (телевізійні канали, які транслюються через YouTube, персональні канали лідерів думок/експертів) і інтернет-сайти новин (15).

Деякі відмінності спостерігаємо у вподобаннях жителів сіл та міст. Так майже однаково популярні серед мешканців сільської місцевості Telegram (65,2%) та YouTube (61,9%), тоді як серед містян розрив між цими двома платформами дещо більший (75,5% проти 68,1% відповідно).

Загалом обидві мережі більше використовують у містах, ніж у сільській місцевості. Дещо рідше порівняно з жителями сільської місцевості містяни обирають TikTok (23,2% проти 29,2%), тоді як Instagram (30,3% проти 27,8%) і Twitter (9,9% проти 4,7%) переважають у містах. (16).

Опитування глибинного народу також показало, що лідерство серед джерел отримання інформації займають Telegram-канали. 84,81% респондентів зазначили, що саме цю мережу використовують для того, щоб “контролювати новини”. Більшість опитаних вважає, що Telegram є на сьогодні найбільш оперативним джерелом і надає пропозицію різних каналів на будь-який смак. Також для глибинного народу Telegram є зручним в користуванні.

Загалом соцмережі є зручним джерелом інформації поряд з традиційними медіа. Респонденти стверджують, що «нефільтровані» відео в соцмережах більш автентичні, ніж ретельно відредаговані новини в медіа; новини подані доступно і знаходять у стрічці, яку скролиш”. Респонденти кажуть, що їм “цікаво чути різні точки зору та глибше досліджувати свої інтереси крізь досвід тих, хто теж цим цікавиться”.  

Якщо типологізувати телеграм-канали, які найбільш дивляться респонденти з-поміж числа глибинного народу, то ми виокремили наступні групи:

- Оперативні новини в локальних телеграм-каналах. Як правило у респондентів підписка на 3/5 телеграм-канали з регіональною прив’язкою. Серед них один-два чати про ТЦК. Канали переглядаються регулярно у міру оновлення контенту. Серед жителів міст-мільйонників - це Труха-Київ, “Адвокат права”, “повістки” тощо. 

- Загально інформаційні канали чи “канали-хайпи”. Розглядаються як агрегатор новин про війну, політику, економіку, точкові історії. Респонденти не надто їх ідентифікують. Переважно серед підписок - “Труха”, “Николаевский Ванек, “Украина сейчас”, 24 канал, ТСН, DeepState, Інсайдер, Реальна війна, ДвіЩ, ЧП Україна Війна тощо.

- Канали “лідерів думок”. Переважно, це канали відомих медійних осіб. На них підписуються, як на певні орієнтири, як на людей, думка яких важлива для особистого рішення. Респонденти називали канали “Лачен пише”, Стерненка, Арестовича, Шарія, Шабанова, Романенка, Бутусов плюс та ін.

- Тематичні канали. Їх найбільше в листі Telegram. Якщо говорити про пропорцію: інформаційні / тематичні / розважальні, то тематичні (мухомори, столярка, пасіка, трави, будинок, пекарня, купівлі-продажі, музика тощо) будуть складати 80%. На другому місці розважальні, а інформаційні будуть на третьому місці з великим відривом.

YouTube фактично замінив телебачення для більшості респондентів. Попри те, що активними користувачами YouTube назвали себе лише 68,2% опитаних, усі 100% так чи інакше переглядають відео на цій платформі хоча б раз на день, що в десятки разів більше телепереглядів. Також респонденти не співвідносять відео на інших платформах (в Telegram чи ТікТоці) з YouTube (звідки його “нарізали”).

Ще 77% респондентів висловилися, що використовують YouTube не як активне джерело інформації, а як вмістилище розважального та пізнавального контенту.

Утруднення виникло з ідентифікацією каналів, які постійно дивляться представники глибинного народу.

Робоча гіпотеза дослідження ґрунтувалася на тому, що у глибинного народу має існувати своєрідний рейтинг авторитетних каналів, які транслюють співзвучні наративи. Або в категорії “розважальний контент” респонденти вкажуть канали з офіційного рейтингу ТОП-YouTube.

Проте, респонденти не могли чітко назвати блогерів чи канали, які викликають у них вау-ефект. За виключенням невеликих груп прихильників Арестовича, Стерненка, Бутусова, Шарія, Швеця, Карася, Романенка (у відсотковому значенні їх позиції все одно незначні) люди називали лише “медіапроекти” (теж в межах похибки). Те ж стосується й каналів розважального і пізнавального контенту. Серед тих яких вказали респонденти присутні лише кілька розкручених каналів - “Моє подвір'я”, “Пешка”, Канал Лучкова, Євген Клопотенко тощо.

Ймовірно, що таке “розфокусування” респондентів пояснюється їх заглибленням в так звані “кролячі нори” (про це далі), де люди “скролять” контент, не зупиняючись на чомусь одному.  

Значне поширення серед глибинного народу Instagram пояснюється тим, що для частини респондентів - це є їх інструмент для роботи чи ведення бізнесу. Особливо в сфері нерегламентованої сфери послуг, бьюті-індустрії, онлайн-продажів тощо. Відповідно Instagram активно використовується для взаємодії, групових активностей, проведення марафонів, відстежування подій-трансляцій тощо.

ТікТок увірвався в життя глибинно народу. При цьому залучення до перегляду контенту на цій платформі виявляється в різних категоріях, типах та вікових групах респондентів. Частина опитаних називає себе пасивними “юзерами контенту”. Вони нічого не постять від себе, але годинами “зависають” за переглядом стрічки ТікТоку. Через специфіку алгоритму ТікТоку через цю мережу відбувається формування основних “кролячих нір” глибинного народу. 

Важливо відзначити, що частина глибинного народу, після поширення Facebook та заборони в Україні Однокласників і ВКонтакті, деякий час виявляла активність в цій мережі. Але згодом перейшла в Телеграм та Ютюб. Facebook розглядається ними як “токсичне місце срачів”. На сьогодні ми спостерігатимемо зниження активності глибинного народу в цій мережі, закриття акаунтів від сторонніх людей, або перехід до читання і коментування з анонімних акаунтів. Частина залишить Facebook взагалі.

РОСІЙСЬКИЙ чи РОСІЙСЬКОМОВНИЙ

67,72% респондентів переважно не споживають сучасний російський контент. Відмовилися від цього раніше, чи в 2022 році. Деякі респонденти вказують, що інколи дивляться опозиційний російський контент, але не вважають його путінським/рашиським. Ще 16,5% час від часу переглядають російські канали чи читають російський контент (неопозиційний). 15,78% постійно дивляться російський контент. Варто зазначити, що респонденти не надто можуть виокремити сучасний російський контент від “російськомовного”, чи “довоєнного російського”.

При тому, що спостерігається 32,28% респондентів, які дотичні до споживання російського контенту в соцмережах, відтворюють московські наративи лише 4,21% опитаних. Цікаво, що переважно це мешканці великих міст в глибокому тилу.

Англомовний контент постійно дивиться / читає 18,95% респондентів.

70,53% респонденти кажуть, що намагаються дивитися та читати україномовний контент. Але у 18,98% російська мова викликає жорстке несприйняття. Зокрема навіть ті, хто категорично проти всього російського - мають підписку на російськомовні українські телеграм-канали. Переважно не читають / не дивляться україномовний контент - 10,82%. Але це не означає їх проросійської позиції.

Для частини респондентів, які є активними користувачами соцмереж (особливо Facebook та різноманітних чатів) важливі зв’язки та міжособиста комунікація. Натомість вони спостерігають, як авдиторія перетікає до відеомереж (YouTube і TikTok), які постійно рекомендують вам незнайомців за інтересами. Має місце ностальгія за форумами та чатами середини 2010х рр.

В середовищі глибинного народу відео є домінуючим контентом, хоча глибинні громадяни віддають перевагу тексту.

ПРОМІЖНІ ВИСНОВКИ

Ми спробували зафіксувати основні причини відмови від телеперегляду в середовищі глибинного народу:

- зниження якості контенту на телеканалах. Найбільш цікаві програми, розслідування, нецензурований контент перейшли в Інтернет. Більшість опитаних вказують, що телебачення ставало поступово нецікавим, а коли рівень пропаганди та маніпуляції суттєво виріс порівняно з попередніми періодами, вони (респонденти) відмовилися від активного телеперегляду;

- відсутність інтерактивності та низька оперативність подачі інформації. Починаючи з Майдану зростав запит на інтерактивність відеоконтенту, залученість до спільного перегляду, реагування, обговорення тощо. Телебачення лише почасти покривало цей запит. Попри усі новації, телепродукт здавався статичним і не передбачав оперативної реакції глядача, постійної взаємодії студії та глядача;

- зниження “об’єму інформації”.Коли ти бачиш чи читаєш стрічку в динаміці, подія ще не завершилася, а ти вже знаєш і отримуєш її уточнення й аналіз з декількох джерел. Це можуть дати лише соцмережі. Стрім, опис, відео на ТікТок, пост в Телеграмі, обговорення, блог на ютюбі, і ти в курсі. Телебачення цього не має”;

- аналіз та зіставлення альтернативних позицій. На телебаченні, особливо в останній час, одні й ті ж обличчя з провладного пулу. Інших туди не пускають. А на ютюбі є широкий вибір експертів, аналіз, в телеграмі купа каналів авторських, блоги на сайтах, той же ТікТок - ти отримуєш альтернативи, різні думки. Опираючись на свій досвід та сумління робиш висновки. Це дозволяє тримати у тонусі критичне мислення, не вестися на маніпуляції”;

- зростання впливу та якості інформаційного продукту інтернет-платформ і соцмереж. Поява безлімітного інтернету з високим трафіком, стрімінгу та відеоблогінгу фактично прискорило відтік глядачів у мережі. Телеграм, ТікТок та Інстаграм стали дієвою альтернативою новинним каналам. Ютюб, Інстаграм та ТікТок надають більш якісний розважальний контент. Єдиним сегментом де ще тримається телебачення є трансляція спортивних матчів, але й це перейшло в основному в мережу.  “Швидкісний інтернет. На ТВ новини зроблені, ще таке враження, за радянським шаблоном, пропаганда власників каналів і дійсно огида до тих людей, які нам ллють в голови це лайно”;

- надмірна політкоректність та/або маніпуляції глядацькою аудиторією. З одного боку від активного телеперегляду відійшли ті, хто хотів би гострих дискусій та нецензурованого контенту. З іншого боку - в середовищі “глибинних громадян” зустрічаються респонденти, які пішли від телепереглядання ще після умовної “шустиризації” медійного поля до 2010 року (від ток-шоу Савіка Шустера). Також є досить велика група респондентів, які відмовилися від телевізора через політичну поляризацію медійного поля, перетворення каналів в партійних пропагандистів та засилля суб’єктивної журналістики (у 2019-2021 рр). Маніпулятивність телебачення називають усі опитані представники глибинного народу (100%!);

- політична цензура. Частина опитаних вважає, що політична цензура на українському ТВ стала проблемою саме в часи ковіду. “Телебачення відмовило в доступі до ефіру представникам альтернативних точок зору, домінувала агресивна позиція вакцинаторів”; “доступність Інтернету, тобто вільного вибору контенту, а з 22-го додалися цензура і самоцензура”;

- засилля реклами.Нав'язлива реклама, не можливість вибору. Сидіти, та тупо дивитися - то нецікаво”. Респонденти відзначають, що реклама стала наднав’язливою після 2016/17 рр.

ПОСИЛАННЯ

1.Кулик В., Хомяк О. ГЛИБИННИЙ НАРОД В УКРАЇНІ. ВСТУП ДО ТЕМИ  // URL: https://politcom.org.ua/glybynnyj-narod-v-ukrayini-vstup-do-temy 

2.Довіра українців до ЗМІ // URL: https://drive.google.com/file/d/1Oi2Edvl5Srk4hS-D2KoxoKkamCarUX7f/view 

3.Наталія Лигачова: «Пандемія яскраво проявила справжню мету різних медіа – інформувати чи зомбувати»  // URL: https://detector.media/community/article/177215/2020-05-18-nataliya-lygachova-pandemiya-yaskravo-proyavyla-spravzhnyu-metu-riznykh-media-informuvaty-chy-zombuvaty/ 

4.Кулик В., Хомяк О. ГЛИБИННИЙ НАРОД В УКРАЇНІ. ВСТУП ДО ТЕМИ // URL: https://politcom.org.ua/glybynnyj-narod-v-ukrayini-vstup-do-temy 

5.Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 р. // https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2023r.pdf 

6.Медіаспоживання українців: другий рік повномасштабної війни. Опитування ОПОРИ // URL: https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik-povnomasshtabnoyi-viini-24796 

7.Медіаспоживання українців: другий рік повномасштабної війни. Опитування ОПОРИ  // URL: https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik-povnomasshtabnoyi-viini-24796 

8.Сергієнко І., Білоскурський О. Історія вимірювання телевізійної аудиторії в Україні. Частина четверта // URL: https://detector.media/rinok/article/198824/2022-05-02-istoriya-vymiryuvannya-televiziynoi-audytorii-v-ukraini-chastyna-chetverta/ 

9.Білоскурський О. Чи є майбутнє в інформаційних каналів?  // URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/koli-pomre-telebachennya-skilki-lyudey-divlyatsya-televizor-doslidzhennya-ostanni-novini-50199636.html 

10.НАЙЧАСТІШЕ ЩОДЕННИМИ ГЛЯДАЧАМИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Є ЛІТНІ ЛЮДИ І МЕШКАНЦІ СІЛ – ОПИТУВАННЯ  // URL: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/najchastishe-shchodennimi-hljadachami-telebachennja-je-litni-ljudi-i-meshkantsi-sil-opituvannja.html 

11.Кулик В., Хомяк О. ГЛИБИННИЙ НАРОД В УКРАЇНІ. ВСТУП ДО ТЕМИ // URL: https://politcom.org.ua/glybynnyj-narod-v-ukrayini-vstup-do-temy 

12.Україські медіа, ставлення та довіра у 2022 р. // URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf 

13. Шаріпов О. Телебачення втрачає позиції, Telegram-канали нарощують аудиторію. Де українці дізнаються новини ( // https://forbes.ua/news/telebachennya-vtrachae-pozitsii-telegram-kanali-naroshchuyut-auditoriyu-de-ukraintsi-diznayutsya-novini-14112023-17240 

14.Україські медіа, ставлення та довіра у 2022 р.  // URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf 

15. Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 р. // URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2023r.pdf 

16.Медіаспоживання українців: другий рік повномасштабної війни. Опитування ОПОРИ  // URL: https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik-povnomasshtabnoyi-viini-24796 

Оставить комментарий

Эксклюзивные публикации

Реклама на сайте